Dzisiaj sny pachną żarem

 

14.-29.06.2022

Artystki i artyści / Artists / Xудожників: Jan Bachynski, Yuriy Biley, Oksana Briukhovetska, Olia Fedorova, Alena Grom, Yulia Krivich  Marta Romankiv, Romana i Andrij - Studio Agrafka

Na wystawie prezentowana jest także reprodukcja mozaiki autorstwa Ałły Horskiej / The exhibition also features a reproduction of a mosaic by Alla Horska / На експозиції також є репродукція мозаїки Алли Горської

Zespół kuratorski / Curators / куратори: Zuza Andruszko, Julia Barbasiewicz, Karolina Hutna, Maria Jasek, Kamila Kabała, Natalia Kwasowiec, Valeriia Mostenets, Barbara Pawlak, Jan Prange-Barczyński, Łukaszka Staszkiewicz, Szymon Stefaniak, Radosław Sykuła, Zuzanna Wielgo

Opieka merytoryczna / Mentoring / Основна турбота : dr Marika Kuźmicz

 

Mieliśmy swoje miasto – z żelaza i cegły.

Dziś każdy ma walizkę, w walizce popioły

pod gradem kul zebrane, w bezsilnym ukłonie.

Dzisiaj sny pachną żarem – domem, który płonie.

Sierhij Żadan

 

To nie zaczęło się wczoraj, tylko osiem lat temu.

Agresja Federacji Rosyjskiej na Ukrainę rozpoczęła się w 2014 roku po Rewolucji Godności, będącej protestem przeciwko niepodpisaniu przez Wiktora Janukowycza umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską. Sukces Euromajdanu doprowadził do aneksji Krymu, następnie rozpoczęcia wojny hybrydowej na terenie Wschodniej Ukrainy. Eskalacja przemocy, która nastąpiła 24 lutego tego roku jest jedynie ciągiem dalszym.

W ciągu ostatnich ośmiu lat ukraińskie środowisko artystyczne nie było obojętne. Stawianie oporu poprzez działania z pogranicza sztuki i aktywizmu stało się immanentną częścią współczesnej ukraińskiej kultury. Naszym celem jest udostępnienie przestrzeni na wyrażenie sprzeciwu zarówno przez artystki i artystów ukraińskich, jak i prezentacja głosów wsparcia i solidarności ze strony Białorusi i Polski. Naszą odpowiedzią na pytanie o rolę społeczności artystycznej w czasach wojny jest udostępnienie przestrzeni na sztukę powstającą tam i teraz, oddanie głosu świadkom, ponieważ przedstawienia wizualne w realiach wojny są aktem odwagi, odwagi porównywalnej do tej potrzebnej na froncie. Akt twórczy jest aktem walki.

 

Obrazy i wizerunki wojny są narzucone przez podmioty ją prowadzące. Chcemy przedstawić obrazy, które ukazują kruchość życia, wyrażają chęć jego podtrzymania oraz zasadzają się na aktywnym sprzeciwie wobec nieuzasadnionej przemocy. Ramy wojny zbudowane są na pewnej narracji, a jej dekonstrukcja polegałaby na propagowaniu kultury ukraińskiej, głównego komponentu tożsamości narodowej, którą agresor usiłuje unieważnić. Przedstawienia codziennej rejestracji zdarzeń i materialności konfliktu służą dewaluacji potrzeby i poczucia konieczności wojny.

Olia Fedorova I don't know where I am but it's my home 2019

Today dreams smell of heat

 

We had our city - of iron and brick.

Today everyone has a suitcase, in the suitcase the ashes

gathered under a hail of bullets, in a helpless bow.

Today dreams smell of embers - of a house on fire.

Sergei Zhadan

 

It did not start yesterday, but eight years ago.

The Russian Federation's aggression against Ukraine began in 2014 after the Revolution of Dignity, a protest against Viktor Yanukovych's failure to sign an association agreement with the European Union. The success of Euromaidan led to the annexation of Crimea, then the start of a hybrid war in Eastern Ukraine. The escalation of violence that occurred on 24 February this year is merely a continuation.

 

Over the past eight years, the Ukrainian artistic community has not been indifferent. Resistance through actions on the borders of art and activism has become an immanent part of contemporary Ukrainian culture. Our aim and response is to provide space for the expression of resistance both by Ukrainian artists and to present the voices of support and solidarity from Belarus and Poland, to provide space for Ukrainian art created there and now, to give voice to the witnesses, because visual representation in the reality of war is an act of courage, courage comparable to that needed at the front. The creative act is an act of struggle.

 

Images and depictions of war are imposed by the subjects of war. We want to present images that show the fragility of life, but that also express its will and are founded on an active opposition to unjustified violence. The framework of the war is built on a certain narrative, and its deconstruction would consist in promoting Ukrainian culture, the main component of national identity, which the aggressor is trying to invalidate. Depictions of the everyday recording of events and the materiality of the conflict serve to devalue the need and sense of necessity for war.

 

Agrafka Studio Missing-Home 2022

Тепер навіть у наших снах пахне горілим

 

Наше місто було з каменю та заліза.

У кожного з нас тепер у руці дорожня валіза.

У кожній валізі попіл, зібраний під прицілом.

Тепер навіть у наших снах пахне горілим.

Сергій Жадан

 

Це почалось не вчора, а вісім років назад.

Агресія Російської Федерації проти України почалась у 2014 році, після Революції Гідності, яка була протестом проти зриву Віктором Януковичем  підписання Асоціації з ЄС. Успіх Євромайдану призвів до окупації Криму та початку неоголошеної війни на Сході України. Початок повномасштабних бойових дій РФ проти України 24 лютого 2022 року – лише продовження багаторічного протистояння.

 

Всі ці вісім років українська мистецька спільнота не німувала. Боротьба тривала не лише на військовому фронті а й у художній сфері, волотнерстві та акціях і стала невід*ємною частиною української культури. Сьогодні українці продовжують боротись за свою державу з допомогою мистецтва. Наша мета та обов*язок – надати їм простір та можливості для того, аби творити тут і зараз. А також від щирого серця висловити солідарність та підтримку від Польщі та Білорусі. Ми хочемо дати голос свідкам цієї війни, адже її візуальна репрезентація потребує не меншої хоробрості ніж спротив на фронті зі зброєю в руках. Сьогодні акт творчості – це акт боротьби.

 

Жахи війни породжують картини болісні, сповнені праведного гніву та віри. Ми хочемо показати твори, які дають зрозуміти, наскільки крихке насправді життя. Та воно непереможне у своїй волі. І щодуху бореться проти несправедливого насилля. У війни є свій сталий наратив, але його деконструкція покаже усю силу української культури – найважливішої частини національної ідентифікації, яку агресор безуспішно намагався принизити.

Репрезентація матеріальності військового конфлікту, реакції на нього, рефлексій, покликана показати абсурдність війни та мужність тих, хто протистоїть цьому кривавому безглуздю.

 

Identyfikacja wizualna: Szymon Stefaniak